Упродовж 15 років вірш був моєю основною формою письма. Я виписувалась доти, доки не задовільнила власні естетичні потреби.
Під час вагітности мені захотілось читати тематичний блог, і найкращим способом зробити це виявилось його писати. Так я почала виписуватись у прозі. За 6 років я написала понад 150 статей і продовжую виписуватись.
Тим часом працюю над другою збіркою віршів та прозовою книгою.
For 15 years, poetry was my main form of writing. I was writing and writing until I satisfied my own aesthetic needs.
During my pregnancy, I wanted to read a relevant blog, and writing it turned out to be the best way to do it. That’s how I started to train my prose. For 6 years, I have written over 150 articles and continue to write them.
Meanwhile, I am working on a second collection of poems and a prose book.
я хилитаюсь собі на хвильках така спокійна немов відточена поруч зі мною плаває віра часом мені заглядаючи в очі ніби шукає яку червоточину наче шепоче: я тільки на хвильку ти тут без мене пливеш мов зурочена я їй всміхаюсь: моя горошино я хилитаюсь собі на хвильках
2014
i’m swaying here on the waves
so calm as if sharpened
faith floats beside me
sometimes on my eyes stopping
as if looking for some wormhole
as if whispering: i’m passing by
you’re floating lonely like evil eyed
i smile at her: dearest pea
i’m swaying here on the waves
2014
і ось я знову тут, в зубах шкварчить остання. назавтра зійде кров, а сонце пропаде. ось так в моїх очах збувається писання, ось так в моїх думках означено «ніде».
за мороком просвіт, мені до нього пішки ніколи не дійти, і сліпну від тривог. мені у цій невірі хоча б надії трішки посеред сліпоти, - і стало б на ривок.
та коло нескінченне, як нескінченний всесвіт, і круглий, і мені судилося зависнути. та я добула привід для вдячности, нарешті: я знову тут – для того, щоб все переосмислити.
2009
Traducción y audio lectura: Liebre Verde
de nuevo, estoy aquí: colilla entre los dientes
la sangre brotará. el sol caerá al mar.
así por mis palabras se encarnan pensamientos.
así mis pensamientos se vagan sin lugar.
tras la oscuridad hay luz: no alcanzarla.
a tientas, ofuscada, las puedo confundir.
perdiendo to’ la fe, me guardo la esperanza:
por entre la ceguera estoy lista para ir.
el mundo parecido al círculo eterno.
por miedo todavía me suspendía allí.
yo para gratitud obtuve un pretexto.
yo para repensarlo, de nuevo, estoy aquí.
2009
and here I am again here,
in the teeth sizzling the last one.
tomorrow the blood will rise up
and the sun will disappear.
this is how in my eyes
the Scriptures come true,
this is how in my mind
“nowhere” is defined.
it’s clearance after darkness
by foots
i’ll never reach it,
i blind from anxieties.
I would like to have in this unbelief
at least a little hope
in the middle of blindness –
and it would be enough for the dash.
and it’s an endless circle,
as universe is an infinite,
and round, and I’m destined
to hang in the air.
but I have extracted reason
for gratitude, finally:
I am here again – in order
to rethink everything.
